Опубликовано: 2009.02.23
Ирена АртеменкоЗвиклаЗвикла. Я до всього просто звикла, - Подих вільний, в горлі не тремтить Грудкою образа. Літня злива Змила все і розчинила мить… Встигла. Все ж таки я якось встигла Застрибнути в той нічний трамвай… Впали на підлогу сливи стиглі Не зібрати… Більше не тримай За руку мене… я інша… Інша, - Встигла все та звикла до всього… Я – не я, – мене Хтось просто знищив, Затягнувши в той нічний вагон. Навкіл темно… темрява у місті… А в вагоні я і Той, Хто знав Все про нас... і про години стислі В мить кохання… Темна та стіна Зникла. Я із себе просто зникла – Тіло є… а де ж тепер душа?.. Я не знаю. Навіть вже не прикро. Ну, бувай… я в темряву пішла.
|
2009 Київ © Ирена Артеменко |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.