Опубліковано: 2010.10.20
Ірина ГончароваУ тихій замріяності київського Сен-Жермену У тихій замріяності київського Сен-Жермену. Вишневі білі дерева стелять своїх латок сльозу… Вигнана із старих садів, плаче пісенька неперервна. Від міста летить глухий шум… переможний життя вир… І будиночки стоять тихі, біленькі – стиль ампір. Танцюють тут лансьє і вальси на три па, Де в старому низькому залі клавікорд тихо гра... Міцнішав сонної провінції говір – то ж карнавал. Танцюють менуети і бравурнi екосези, І крізь вицвілі зали йшли тихі шепоти пар… А сьогодні під пустим вікном ліловий квітне бузок, Останні стоять вишні, як у сорочці блідих сліз – Стеляться рої пліток – по вулицях – сірих скрізь, По яких колись ходив – сам Оноре де Бальзак… =============== Липки – колись аристократичний район Києва. Лансьє – старовинний бальний танець.
|
2010 Київ © Ірина Гончарова |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.