Опубліковано: 2014.04.15
Сергій НегодаСин волі Син волі з вимірами шрамів долі. Син рве скалу душ і терпить біль. А після болі терпить мушлі хворі. Як покалічене кохає свою цвіль. Литаври любі до ключів життя. Медові місяці - свобода всеблага. У лоні смерті - віща нам земля, - засвоюю екзотику бомжа . Джемпер зірвав з пикатого варнака. Пузатого ландшафти геть червоні. Срібляста діадема Бержерака Мій парус яхти у загоні оборони. Біжу. Лечу отстоєм наддуші. Десь там степуха в мані золотіє, Кмітливий глюк рахує бариші, А після цього молиться внатурі. Чувак хиля на смертному одрі. Лафа тормозить вітер на обломі. оцей дизай, мов марення сторіч, базарить там, де ще немає волі . Пришельці предки стрьомні від поета, Шухер рахує серце натурала. Поета ломить – фіолетова карета. Тернова слава вабить унікала.
|
2014 © Сергій Негода |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.