бiжить собака по водi
за ним бiжить чиясь дитина
в долоньцi срiбна хворостина
а у собаки очi золотi

поперед себе хвилi гонять
але нiяк не здоженуть
вже й пес натомлений заснув
дитя посапує iз прутиком в долонi

i тiльки я яку вже нiч не сплю
я вiдмовляюся собi простити
в однiй з найкращих монотипiй
себе рятую i топлю

аби не дорiкнула ти зi сну
чому не змiг ти
до мене по водi прибiгти
а я бiжу але по дну

повзу на животi як пес
iз рибками в очах собачих
i з-пiд води тебе я бачу
як сонце бачу я тебе

його волосся чи твоє промiння
ще не сягнули мого дна
над головою пелюшки пере весна
а ти сидиш на березi осiння