Демократи щирі ми, Це ви знаєте сами; Тож пойміть нам віри. Ми гадаємо в цю мить, Як народи ощастить, Любі нам без міри. Українці! ми й до вас В серці маємо запас Щирої любови, - Й це гаряче почуття Вам для вільного життя Творить постанови. Вільну хартію для всіх Ми вже склали, та, на гріх, Сталась їй пригода: Положили під сукно, Аж прийшла нещодавнО Мишача порода. І надибав той папір Цей малий та хижий звір З гострими зубами - І ту хартію погриз... Що се ви? Не треба сліз! Цитьте! Бог із вами! Не журіться, бо мишва В акті тім святі слова Згризла не дощенту: Ні, не все той звір пожер, Шмат лишився ще й тепер З того документу. То поділим те, що є, Так, щоб кожний мав своє, Не ридайте ж гірко! Нам, Москві, - той цілий шмат, Що не згриз ще супостат, А Вкраїні - дірка. |