ти мовчиш
Володі  Більчуку

і стане білим слід
від слів твоїх

а я повірю
у світлу тишу
слід від слів своїх
залишиш
а я повірю
і буде світ
помалу опадати
і сам у своє листя
зазирати
як у дзеркало
біла світла ніч
наповнить іній мерехтінням
і я у слід від слів твоїх
повірю

я скажу білій тиші
ти моя
коли мовчиш
коли в мовчанні
квітне срібло
вкриваюсь інеєм зими
і слід твій білий-білий
як повітря