Ти наче прóтавка тепер
На смутку вечора мого.
Померк твій зір, твій златоглав,
А все плекаю, все люблю
Красу розірвану твою.

Коли повернуся в сади,
Де був мій день як мак-зіркач,
На древі сонця, на корі,
Там напишу твоє ім‘я,
Там, бідна первітко моя.