Серед всіх політиків правдивих —
На Олімпі честі й найчесніших,
Є один — ну просто квітка дивна,
Що займає лиш красиві ніші.

Красень-цар в своєму королівстві
В легкій втомі від приємних звісток —
Від міньєтів «чесних» журналістів,
Від любові гарних журналісток.

Лиш одна проблема батогами
Б’є його — улюблене обличчя —
Що таким занадто бути гарним
Одному, без партії, не личить…

На партійних зібраннях пророчих
Всіх свідомих він гуртує вкупі,
Людям правди розкриває очі,
Поки інші длубаються в дупі.

Й лиш вночі, як знято щастя шубу,
Зрідка, може, пробує згадати
Час, коли потрібен він комусь був
Без грошей, без влади, без мандатів...