Стоїть літак. Іде мудак. І мимо не пройде ніяк, Бо мрія є у мудака: Хоч невеличкого шматка Урвати з того літака. І куций розум мудака Ще розуміє: з літака Не можна уривать шматка... Та що робить- свербить рука І тягнеться за тим шматком Рука...Разом із мудаком. Урвав -таки шматка мудак... У небо полетів літак... Радів мудак тому шматку... Заглох двигун у літаку... Тепер, в квартирі мудака Висить шматок від літака І кожен день тому шматкові Радіють діти мудакові, І горді мріють мудачки, Що й їх чекають літачки. Мораль: Чим більше мудаків- тим менше в світі літаків.
|