Як хочеться торкнутися руки
І зазирнути  мовчки в очі,
Отримати спокуту за гріхи
Легкі й важкі…
Як тяжко мені, Отче!

В безсонних снах, серед безглуздих днів
Знайти душа самотня хоче,
Ні золото, ні славу від «божків»,
Лиш кілька слів…
Таких потрібних, Отче!

Пошли того, хто знає ціну слів,
Нехай промовить серед ночі,
Що я не сам в безмежності світів,
І є ще хтось…
Хоч  хтось крім мене, Отче!