Простягни руку ранку... Чутливими пучками пальців
Доторкнись до небес, що палають рожевим вогнем.
Хай твій подих легкий стане вітром, який на світанку,
Пролетить над полями умитим росою конем.
Розбуди поцілунком усе, що допіру ще спало,
Влий в всіленські міхи найхмільніший ранковий напій.
Так, щоб подумки й той, хто вже кроками міряє старість,
Випив того напою й сказав собі: "Я — молодий!"