Якось зимно під час відлиги
Без шкарпеток і без надій,
Всё тепло раздавал, как книги,
И попробуй теперь найди.

Сонце хитро примружить очі,
По дахах задзюрчать струмки,
Даже радостно, только к ночи
Зажимает тоска в тиски.

Скільки зим зимував і вірив,
Та на цю вже не стало сил.
Я прошу, кто там есть над миром,
Сохрани его и спаси...