На ніжних дитинних руках
Спокійно вмостилося літо…
Їжак на шпичастих голках
Втікає подалі від світу.
Клубочком згортається дим,
Бо серпень рихтує портфелі.
І хтось школярем золотим
Штовхає хвилин каруселі.
В них прадід, і тато, і дід…
І  бабця хустиною світить.
По мамі впізнаю весь рід,
І давнє, і давнє те літо...