Я не вдоволена тим, що маю,
Тому шукаю.
Я розчаровуюсь, проминаю
І оживаю.
Я забуваюсь, якщо не хочу
Терпіти, жити.
Я оминаю короткі ночі,
Щоб не грішити.
Мені для щастя потрібно мало –
Безлюдний острів.
Моєму серцю затісно стало
Або запросто.
Рука не хоче тримати сталі.
Вона холодна.
Якщо потрібно, я буду далі
Іти голодна.
На тілі рани, і кров втікає
Кудись на волю.
Моя свідомість когось шукає,
Щоб кров і долю
Віддати довго чеканним гостям
Під сивим кленом.
А далі легко: безлюдний острів –
Це ти для мене.