укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44614, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2008.12.05
Распечатать произведение

Евгений Журер

Пухким жінкам

Я полюбляю усе знежирене,
Хіба що жінок це не стосується.
Бува побачиш як стегна гойдаються,
Коли вона проходить по вулиці.
Захчеш обійняти - рук не вистачить.
За нею йдеш, як зачарований.
Вона час від часу на тебе дивиться -
І вже сміливий пішов здоровкатись.
Ось тобі, натечки - перше побачення.
Йдеш чи в кав’ярню або додому.
П’янка-горілка, танок задля годиться,
Руку повільно спускаєш додолу.
Чого вона зазвичай би соромилась,
В ній поруч тебе тепер прокидається,
Воля рукам під хмелем нестримана.
Ґудзики якось самі розстібаються.
Чуєш які в неї стегна напружені,
Груди м’які ті великі, як подушки.
Левиця гаряча на тебе чекає
“Милий, візьми мене” - на вухо пошепки.
Тіло велике спадає на ліжечко,
Ти простягнешся на боці лівому.
Пестиш пухкенькі, м’якенькі бганочки.
Зробить приємно вона й тобі милому.
“Ну, то візьми вже, не сила терпіти бо!” -  
Пристрасно стогне, тебе притискаючи.
Несамовито прохання виконуєш,
В грудях її лицем утопаючи.
Вдячно цілує ув очі хмариночка,
Пестить пухкенька волоссячко твоє.
Чимось домашнім від неї повіяло.
“Лишися зі мною, щастячко моє.”
Ладен би був хоч на вік залишитися,
Тільки хмілець від кохання вже видохся.
Так розпрощаєшся мирно-лагідно.
Потім мабуть і у бік не подивишся.
Скільки та в світі іще таких лагідних,
М’яких, тепленьких, неначе пір”їночка!?
Бач, он іще одна радість по вулиці
Тихо пливе, наче в небі хмариночка.

2004
Німеччина, Ремшайд

це не з власного досвіду писане,а образ у голові. І нема в мене пухкої знайомої, щоб я їй таке читав.

© Евгений Журер
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании