Купила бабця Галя у четвер
Плисковатих "морських камінчиків".
Приїде гостювальник – внук Олег.
Торік дала із пенсії на пінчера.

Стрічала на пероні. Сіяв дощ…
Запізнювався потяг на годину.
Неволив бабцю клопітливу сон...
На лавку сіла, під полу – гостинець.

Наснився їй онучок-грамотій:
З червоним ранцем, в сірих окулярах,
Кровиночка її, тоненька віть
Родини дерева над крутояром...

Внук
       по калюжах
                         підстрибом
                                          прибіг...      
Цукерки зі станційного буфету -
Дрібненькі кольорові камінці -
Вбирали літепло через пакетик…

Нащадок самостійність проявив -
Без матері приїхав. Обнялися...
У хаті роздивився постоли,
Старий дзиґар, таке собі начиння…

Взяв папірець – бабусин тестамент:
По смерті бабці успадкує стріху,
Старий вишник із десяти дерев,
Цюцькову будку, сім кущів порічок.

Гостинчик без уваги залишив.
Сходив у берег... Прикопав три скати.
На ранок, прихопивши постоли,
Побрів
           на потяг
                       через млу
                                       левади…

А бабця Галя старців пригоща
Цукерками дрібненькими - з ізюмом.

Я біля церкви потай, крадькома
Вломила кусень
                       від хлібини туги…