твоє лице на мармуровій хмарі  
накинуте в прийдешню мару  
від моря зморшкувато карі
очища вітру у блакитнім барі
повз естакади каракаті
повз пріснуваті променади  
молюсків плинуть серенади
білих садів розквітлі лати
іду у гості без грошей
мов схожий на візітку дівки
мій вибрик вибучив з ночей
весну серед акацій цівки
гей детективе – де тут Літки
в мене в Путивлі тільки дітки
і ребруваті й рудуваті  
в крильчатій весні конопаті
це з мого боку дуже файно
кохаю горду зачекай-но
не докучай банькатий тішусь
серцем в байдужу дужість віршу