Серед юрми у день празникування Згубилась дівчинка з ім’ям нетривіальним. Повз неї - стяги, чоботи, гвоздики... - Я Ніка…Ніка... - чулося крізь хлипи. Дочка Палласа і богині Стіксу – Богиня перемоги Ніка - в місті! Дівчатко худорляве не втихало. Цукерки від чужих бабусь не брало… Ось - гучномовець. Розшукати б маму. То як матусю звати? - Мама… Валя… Що в серці нені - крихітний локатор, Я впевнилась укотре: ставна пані Знайшла дитину майже блискавично. Не плакала, напрочуд флегматично Дала Нікусі зеленастий м’ячик. А братик шарпонув за сукні крайчик… Пора б мені, мов м’яч, відкинути звичайку: Я ж звикла витися над сином – ніби чайка! Хто в герці неутишнім переможе: Палка любов чи винозорий розум?
|