1 Нарешті – прилетів у квітні сніг. Так впевнено і владно вкрив перила... Беззаборонно і відчайно мів. Сніг забарився... Крим і сніг – два дива. 2 Вже за годину спала пелена – І шелестить ”забудь...” ожини листя. Іскряться гілочки кольких бажань Перлинами прозорого намиста... І... Пристрасть білопінно розцвіта! На серця квіт сім років я чекала. „Це - лиш примара, жінко… „Не зважай… Мар цвіт надвечір... облетить!” „Кохана…”- Із далини лунає клич Любові... Солодка тиша. Зойк дверей... Рука! У передпокої спиняє шелех-голос: „Не йди вперед! Дорога мар - слизька…” Журнал. Канапа. В"яне квіт поволі... Свинцеве море - за вікном. Інжир. Який сліпець назвав це море Чорним? По ньому - біло - в сон приходив ти.
|