укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44608, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2009.06.02
Распечатать произведение

Славомир Монастырский

А У ВІКОННИХ ТІНЯХ

Вслухаюся, як нескінченностопним ямбом
віршує сталь коліс про долі мандрівничі.
І з ними в такт здригається позавіконне
кіно з банальним передбаченим сюжетом -
поля, горби ганяються один за одним,
байдужі погляди селянок непорушних,
поодиноко вкраплених в зелену повінь,
із сапами - зразком технічного прогресу.

Поклавши голову на брус червоно-білий,
про сенс життя свого розмислює кобилка.
І, поглядом наскрізь пронизуючи потяг,
із тугою в очах вдивляється в минуле.

Остання кадри і метелики жовтаві
спинили біг на тлі нічного фіолету,
вже хвиля часу розкололась на хвилини
об берег довгожданий з назвою " Тернопіль",
з лицем багатооким, незворушно-мудрим.
А згусток метушливий зустрічей з прощанням
від греблі-потягу, як повінь відкотившись,
струмками продзвенить по лабіринтах вулиць.

Блищить долоня Театрального майдану
зірками, змитими дощем з чола у ночі.
Над сходами, поміж колон сховавшись, вікна
їм заздрять, бо нездужають у міжсезоння.

Затіяла забаву ніч із ліхтарями -
сліпих метеликів із жмені випускає.
А далі - у Катедри руки у молінні,
вознесені до хмар розмитого світіння.
Я поспішаю повернути рік за роком
свою відсутність, наче плівку на початок
відмотую. У кольоровості вітринній
посилуетно час задкує у минуле.

За рогом - двір. Гілками на балкон обпершись,
у вікна безсоромно заглядають клени.
З-поза дверей я чую голоси знайомі.
Під пальцем - пружність електричного дзвіночка...
...Та раптом відкриваю очі серед ночі,
а у віконних тінях чужина глузує.

2007 р. 08. 15.

2007
Нью Йорк
© Славомир Монастырский
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании