Серед хащ і уламків, у чаду суяти,
У молитві ясному світанню
Я шукаю тебе і не можу знайти,
І стежину втрачаю останню.

На світаюче небо сузір’їв алмаз
Я міняю блаженно й несміло,
І купаюся в променях сонця щораз,
Омиваючи душу і тіло.

Я шукав тебе всюди, де сохне трава,
Й там, де вод розклекочені хвилі.
Їхня мова не вмерла, їх дума жива.
То – небесні птахи легкокрилі.

Найдорожчу мою незрадливу любов
Я несу, як проносив донині.
Я шукав тебе всюди й перлину знайшов
В серці, наче в морській роговині.