За вікном монотонний дощ
Шелестить по зів'ялій траві,
Вітер злий монотонно також
Завиває подібно сові.

Добре небо постаріло так,
Посивіло і згорбилось дуже,
Навіть бистрий, дзвінкий літак
Не зліта в цю похмуру калюжу.

І в душі монотонний сум
Повторяє осінню погоду,
Міріади неясних дум
Тихо кануть в холодну воду...