Побережусь – і не влечу в цей зал, Де ти чекаєш див. Манто б - на плечі... Кохаю. Але світ твоїх бажань – Підводних рифів мерехтка вервечка. За руку тяг із марева дібров... Мов талісман сяйливий, брав у море. Тепер відвідуєш театри, казино... Так прагну бути – безтілесна – поруч! Рушаю... Відпустив на днину ад. Я рік горіти й остигати вчилась. Потайно, скрадливо пливу... Твій ряд. О, скільки тут біноклів, рук, потилиць! Для мене є природнішим політ. Згадай обійми, крах човна, рев шторму... Я – над тобою. Милий мій, поміть Самотній промінь, що... пропік дві штори.
|