В чужій пасіці бджіл не розведеш.

                                                                Прислів’я


Крізь решетину хмар
                                  тече
                                            Прозріння
                                                            мед...
Мільйони райських бджіл впокоїлись у хвої.
Чекає спраглий люд на манну із небес.
А я стою осібно перед безкраїм полем,
Де двадцять перший стовп чорніє на ріллі.
Його фарбують степні до сварок нечепури.
За житом злий кукіль зростає навздогін.
Ось козаки
                 на “Форді”
                                 промчали, наче буря...

А мо’, гайнути в Крим? Там – караїм і грек...
Я ж для краян - своїх - кольке заморське диво...

“У пасіці чужій бджілок не розведеш-ш...”
Хихоче вітрюган...
                          Рань простягає стилос.