Опубликовано: 2009.07.12
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Славомир Монастырский

НАЧАЛО

За В. Набоковим

То з блиску в тінь, то в блиск із тіні
бринів струмків нестримний плин.
У маячні в"юнких обіймів
байраки веснами цвіли.

Це було в пору неоліту.
Дикун іще напівнімий,
безкрилий, але зором світлий,
кошлатий, легкий і прямий

помітив, пораючись з луком,
в розкрилля влучивши орла,
з яким густим, солодким звуком
звільняється його стріла.

Забуті оленя квапливість,
вогневий тигра оксамит.
Блаженно слухав звуки дивні
недосконалої струни.

Її розтягуючи  різко,
він зачудовано пускав.
Із тіні в блиск, і в тінь із блиску
струмочок іскри розплескав.

Дзвін тятиви - пружний, високий
нагадував його душі
жіночий сміх, дражливий поклик
в хатині дальній і чужій.

2008
© Славомир Монастырский
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/21139/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG