Ще борзописець-учень дифірамб Затис в руці – не зна кому вручати, Ще клерки у жилеточках обав Із помаранчі шкірочку прив’ялу Натягують на крісла і столи, Ще риються у баках злі голодні, Ще у Криму – російські прапори, Корупція - повсюдно, принародно, Ще дітворою зламаний бузок Чекає під балкончиком віднови... А любчик-чужоземець мне квиток, Присівши на валізу в коридорі, Й мовчить... В мені супротив нароста... В мені – торнадо, грози, заметілі... Отут, у пеклі, облаштую рай. А ти лети, шаливіре, у Відень! Я незговірлива. Мовчи. Прости... Не сип на коси слів колючий бісер. Жага вмирає. За вікном таксист Плете з чекання сизуваті кільця... Залиш мене у пахощах бузку. Не клич у сни, не спокушай єдвабом! Синок запхикав... Він ростиме тут. Сидиш. Мовчиш. Ну чим тебе відвадить?
|