Біля річки, якось влітку, Тільки ранок день почав, Видра стрінула сусідку - Лиску, з милим дитинчам. Повіталися привітно, Побалакали про те, Як минає непомітно Тепле літо золоте... А мале дивилось хитро, Усміхалось раз по раз, Та спитало: -Тітко Видро, А перетинки у Вас, Поміж пальців - це навіщо? В мене ж їх нема чогось? Не буває, щоб абищо, Ні для чого, десь - взялось! - Справа в тім, маленький друже, - Видра так відповіла, - Що люблю я плавать дуже І щоб швидше я пливла, Щоб гребла чимдуж якмога, Щоб летіла у воді, То, найкраща допомога - Ці перетинки мої!
|