Є цяточка за Гадячем – Сватки.
Там плин часу безбурний, ідилічний.
Там океан опілля – штильовий.
Там дітлахи вітаються зі стрічним.
Там я струшу з волосся пил обав,
А чоловік-моряк розправить плечі,
Сп’яніє від пахотняви зела,
Зіп’є остуду,
                       нахиливши глечик.
Молодика розжарений мосяж*
Офарбить хату,
                         плесо  і стодолу...
Загояться сім застарілих ран
Від заздоровниць і новин - по колу.
Відерце
               у колодязь
                                    кине
                                                 син...
Він – малоліт, дрібний котигорошок,
А вже вдягає машкару на лик,
Вже закохався у школярку гожу.

... Неділя.
              Спека.
                         Гадяч.
                                    Лан...
                                               Сватки.
Це області Полтавської окрайчик.
Які ж яскраві фартушки, платки!
За чередою - хлопчик, а не "мальчик".



*--- латунь.