1



Віджнивувало літо. Флер порфірний
Тремтить на вітті в Корпуснім парку…
Ось дочитаю звільна "Символ Віри",
Під вірші простелю льняний обрус.

Десятий жовтень бачу ці каштани.
Цікаво, чи помітили вони,
Фанаберисті, під орлом - Світлану,
Що повернула фіру з чужини -
Щоб син вимріював піратську шхуну,
Серпневу Ялту малював у дощ,
Приносив для колекцій червів, гусінь,
Зіркаті ремінці,
                       череп"я прощ...

2

Полтава дихає: то легко, то натужно -
Немов астматик... і жадає змін.
Ви спіть, дерева, спокій не порушу.
Мене вже кличе на пригірок дзвін.
Чи вам - до мене?
                              Вірите у Осінь,
Яка багрянить листя абияк.
А я складаю вірші в білі стоси.
А що? Зима оцінить у... п"ятак.

3

Вервечки прошаків...
                          Крізь браму вишню
Простує люд.
                    Остуда...
                                   Горній суд.
Чотири книги (поступ звільна стишу)
Під купол храму – освятить – несу.




-----------------------------------------------------------
- проща тут - християнська каплиця, збудована на початку шляху,
де ближні прощалися з мандрівником, промовляли напуття.