укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44609, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2009.11.17
Распечатать произведение

Ника Новикова

тобі – дорослому – колисанка

Ти чуєш – голосять?
горнись до грудей сильніше…
однаково прийдуть і візьмуть тебе всього.
ти чуєш – голосять?
неначе ялини дишуть
на схилах карпатських гір;
гори квилять: го-о…

/…гойда-гойда, го-ой,
ніченька іде…/


це пророста голками схолола шкіра;
це розквітає в горлі червона ружа
тиші... ні, це лягають на трави сірим
черевом
хворі,
приспані лісом, душі...

не слухай!

я затулю тобі вуха:
у яслах рота
крутиться слово, зі слова плететься пісня.
слухай її.
похилить у сон – не бійся:
спатимеш, доки травам відійдуть води,

спатимеш, доки серпень складуть у скирти,
спатимеш, доки відьма зурочить осінь,
спатимеш, доки груші наллються спиртом
першого снігу,
перших пісних морозів…

/…гойда-гойда, го-ой,
ніченька іде…/


я затулю тобі очі:
в заметах грудей
стигне кислиця, з кислиці – гірке вино;
випий його. і найперша з твоїх жінок
тіло тобі подарує своє бліде,

друга розкаже казку і понесе,
третя народить доньку – на грудях мак,
випий до дна і вперше побачиш, як
доня – твоя царівна – кислицю ссе.

/…гойда-гойда, го-ой,
ніченька іде…/


я заберу твою тугу:
у вирі рук
жовті болотні вогні навели байстрят.
дай доторкнутися (доки іще горять)
тіла твого.
а до ранку вони помруть:

перший – цілунком у тебе на язиці,
другий – окрайцем туги у животі,
третій – вогнем між стегон твоїх, і тіль…
…тільки четвертий
сховається у руці.

/…гойда-гойда, го-ой,
ніченька іде…/


Чуєш як тихо?
горнись до моїх грудей,
доки залито очі сливовим соком;
слухай як сонце краєм землі іде…
слухай…
…тебе колише трава висока…

/…діточок малих,
спатоньки кладе…/


звір засинає
в теплій сухій траві,
він ще боїться
так,
як усі живі.

2009
© Ника Новикова
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании