укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44609, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2010.03.17
Распечатать произведение

Наталия Фурса

ЗАРУБКИ

***
Наодинці – у світ.
Наодинці – у сон.
Наодинці – до Бога.
Кожен крок тисне слід.
Кожен шлях – у полон.
А все інше – надія і здогад.

* * *
Свято чуже для приблуд небезпечне.
Хто ні обрядів не знають, ні правил,
тим залишається вибір і право:
мовчки сидіть чи господарів славить, –
та пам’ятати щомиті
про втечу.

***
То ще не відчай, як усі чужі.
Ще можна плакать
   стрічному в тужурку…
Це у близьких – нагострені ножі.
В далеких  – лиш байдужість
і пігулки.

* * *
Нехай ніхто не стверджує про те,
що солодко, а що – противно Богу.
Це лиш зима сніг правильно мете,
однак, то вздовж, то впоперек дороги…

***
Коли здається, що живу не так,
вдивляюся у клітку і нагідку, –
бо як літать, не знає навіть птах,
а як цвісти, не скаже навіть квітка.

* * *
Ще буде тиша. Та не зійде мир.
Отруєне дорогами й пізнаннями,
мовчання, мов останній дезертир,
душитиме слова в скиту останньому.

***
Це ще не вибір – в скит чи на свободу.
Лише за це – ні нагород, ні кар.
Не кожен, хто шукає, скарб знаходить.
Не кожен в самоті стяжає скарб.

***
Хто виправдає скит – потрапить в святці.
Хто виправдає шлях – здобуде світ.
Бо кожен дар дарується – за працю,
одна любов дається – як завіт.

***
Ти можеш просто вештатись без діла
і можеш сиднем висидіти вік.
Яка різниця, як служив ти тілу,
якщо воно ніколи не служило
ні серцю, ні душі, ні голові?

***
Книжковим пилом давиться архів,
бібліотека мружиться до лампи, –
і загнані у пастки мертвих слів
голодні душі відгризають лапи.

***
Шукаєш брід? –Так шляху не скоротиш.
І час не спиниш, ідучи на спротив.
Під сильними проламується лід
і в чорториї тягнуть тихі броди.

***
Не вір, що дар лінивому дається,
який вручає Богу долю й серце,
упевнений, що небеса поможуть.
Аж сказано, що силою береться
і Царство Боже.

***
Які банальні очі вічних істин!
Дивитися у них не хоче плоть…
Ми все ще – в певній миті, в певнім місці,
а скрізь і завжди – лиш один Господь.

***
Світ належить мертвим
і не родженим.
Ті – пішли, а ці – ще не прийшли.
І найбільше, чим ми стати можемо, –
ланкою
      між “будуть” і “були”.      

2004
© Наталия Фурса
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании