Опубликовано: 2010.06.28
Поэтический раздел: Интимная лирика

Игорь Федчишин

***



  На північному обрії ранок
  Одягнув у туман береги.
  Десь далеко сумує кохана,
  А від мене жахаються сни.

  Вони зграями рвуться у небо
  І курличуть, мов ті журавлі.
  Передам їм я вістку для тебе
  Хай віднесуть у рідні краї.

  Хай віднесуть і сядуть круг хати,
  Заколишуть кохану мою.
  І в той вечір вона буде спати,
  Коли я до дверей підійду.

  Підійду і тихенько відкрию,
  Поцілую в солодкі уста,
  Мов барвінком, я ласкою вкрию,
  Витру слізки, що в сні набіжать.

  Лиш прокинутись їй не дозволю,
  Не засмучу окрилених брів.
  Спи, кохана! Здіймаюсь з журбою
  На вітрилах стривожених снів.

1991
© Игорь Федчишин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/25985/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG