Забутий вітром, задихаюся в жарі,
Забутий прохолодою - у жарі.
Думки мої кружляють угорі,
Забуті тілом, що водою марить.

Та скільки ж треба висохшим устам?
Он цілий океан ворошить хвилі!
Одної краплі...З того джерела,
Що в пам'яті за обрієм лишилось.

Одної краплі. Щоб збудити кров.
Одної краплі. Шоб здобути волю.
Одного погляду на оксамит дібров.
Одного подиху для вгамування болю.

Одну дощинку на пульсуючі виски,
Одну сніжинку на терпкі долоні,
Одну піщинку на розпечені піски
І квіточку одну із оболоння.

Одне бажання і одна лиш ціль,
Одна мета, одна-єдина мрія -
Вернутися у рідну далечінь
Й ступити зранку на своє подвір'я!