Як хочу я злетіти до небес…
Покинути земне хоча б на днину…
Любов – то крила? Ні... Любов – то хрест.
Коханий мій, у чім моя провина?!

За ранком день…за сутінками ніч…
І не зігрітись, як у серці зимно.
Знесилено питаю: “В чому річ?”
Коханий мій, у чім моя провина?!

Холодний морок поміж нас стає.
У нім моя любов ось-ось загине,
Їй незбагнене жити не дає –
Коханий мій, у чім моя провина?!

Ти знов говориш: “Це в останній раз…”
Ти віриш, що тебе я не покину.
Кричить душа у відчаї образ.
Коханий мій, у чім моя провина?!