ця пристань без човна
і річка ця без броду
ніхто тут не рибалив
на місяць у воді
на березі Нептун
неначе карт колоду
перетасовує намоклі дні

русалки вишивають
на рушниках майбутнє
русалки за коханим
перепливають ніч
півнеба затулила
хмара-породіля
дощі ростуть із неба
впадають в Брайтон-біч

на очі слайди дому
товаришів молочних
яких ще пам’ятаєш
які тебе вже ні
не прищепилась щепа
повільно кровоточиш
удобрюєш собою
гектари чужини

ця пристань без човна
і річка ця без броду
ніхто тут не рибалив
на місяць у воді
не дерево посадить
нікого не народить
не побудує дім

хтось перетнув межу
чужим повітрям дише
встає не в тій годині
лягає не на ту
тут моляться з акцентом
тут навіть сни про інше
у венах ночі ртуть

дощі із ніг збивають
і забивають сваї
у тіло ампутоване
від рідної землі
розсипались стожари
а десь біжать трамваї
у напрямку Балі

ця пристань без човна
і річка ця без броду
ніхто тут не рибалив
на місяць у воді
витягуєш за чуба
себе з останніх потуг
лишаючи лиш тінь
у власнім кабінеті
і речі особисті
і свіжі трупи віршів
з-під леза олівця
ти є? тебе немає
бо без човна ця пристань
без броду річка ця