Чому гризуться Бровко і Мухтар?
Що, може їх та кличуть не однако?
Чи то так кров взиває їх до чвар?
Але ж вони не вовки, а собаки!
Та й не чужії Бровко і Мухтар -
одної крові, може різно лають,
бо то колись при різниїх дворах
на службу найнялися за окраєць.
Їм б помиритись, пильнувати двір,
бо несуни стежки вже протоптали.
Крадуть усе, на що лиш впаде зір,
будують кам"яниці, як вокзали.
Від кам"яниць і сонця не видать -
прекрасний двір вже заростає цвіллю,
замість трави лежить бігбордів гать -
брехливі лозунги встелили все подвір"я.
Колись могли себе прогодувать,
могли змінити одіж по сезону,
хай не розкішну, та хоч грішну стать
могли бодай прикрити від циклонів.
Та крадії тоді вже завелись,
прибрали все, продали за границю,
а з виручки упевнено взялись
в центрі двора возводить кам"яниці.
Cобак пересварили, як вовкІв,
мовляв, все так, бо кожен власну буду
лише прикрити хоче від дощів
й на цуценят якусь накинуть шубу.
А поруч двір розкішний процвіта,
там море сонця, їжі, одежини,
хоч не дармОвий той життя нектар,
але нектар - не гіркота полину.
І все, що треба - хвіртку відтворить,
та одному та справа не під силу,
бо там cпружина. Морду би встромить,
а другий лапами - і хвіртка б відчинилась!
Уже не раз то думали зробить
і оглядали двір той діловито,
але цькують злодії кожну мить.
щоби самим не втратити корита.
От знову шерсть у обидвох горбом,
з-під грізних брів палають люттю очі -
гризуться Бровко вперто з Мухтаром
і лаються від ранку і до ночі!
Чому ж гризуться Бровко і Мухтар?
Сусідній двір прислав вже добру вістку.
Постійний голод їх зове до чвар,
а з кам"яниці в двір Хтось кинув кістку.

Мораль така: Хоч голод і не пан -
не той поміг, хто в миску влив помиї,
а хто підкаже як ти маєш сам
прогодуватись гідно із сім"єю!