Кинула пити каву, бо зранку
хтось весь час говорив: «Покинь»,
придбала для колекції ляльку-мотанку Веснянку
у цих чудових майстринь.
Переїхала до міста, де чугайстри і круки
перехожим миготять “nevermore”,
і ніхто не каже: «Візьми себе в руки,
бо ми всі тут так живемо».
Перестала чекати на листівки у мейлбоксі
«з днем народження, країно потвор»,
ти нарешті пройшла свою відстань, досі
перманентна лише “Londa Colour”.
Кинула пити каву, бо зранку
випадають зерна кавові з рук,
і не в змозі зібрати їх до сніданку,
і клює собі по зернятку крук.