Опубликовано: 2011.10.18
Поэтический раздел: Религиозная лирика

Иван Редчиц

ДИЛЕМА



Відкрив Ти небеса Своєї слави,
І я стою під молодим дощем.
Росте земля, ростуть дерева й трави,
І я Любови не напився ще.

Іду невидимий могутньою рікою,
Топлю у ній – і муки, і жалі.
Хлюпочуть води, той іде за мною,
Хто душу не покинув у золі.

А хто залишив – ні  живий,  ні мертвий,
І, ніби робот, свій торує шлях.
І що хотів би у душі зітерти?
І чи хотів би, щоб воскреснув прах?

Чого стоїть на березі крутому,
Один, як перст, далекий від життя?
І чи колись повернеться додому,
Якщо прошкує сам у небуття?

2007
Житомир
© Иван РЕДЧИЦ
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/30942/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG