Маски опадають повільно в Національній АкадеміЇ,

де не відчиняють  двері у  зоряну казку.

До речі, без маски шкідливо ходити

покрівлями гаражів академічної столиці,

а на грані вічних  вікон  ткати слова для творів.

А ви не чули:  нове вікно Народної Академії

відкрите для новонароджених собак?

А я вже чув про це.

Член-академік на межі можливого чухає білі брови.

Його обступили червоні Атланти «Довіри» на вході.

Вау, пророчиця, - надія котиться зі сміху!

Сплутані горбаті пазли світанку у її кварталі.

Підземні води залили гербарій її доріг.

Куди їй плисти? Вона мусить літати на дахах.

Кохані, час настав!   Наталка, Галина, Ірися,  Антон

танцюйте в уяві, як букви у творах Семенка.

Ось, одіссея  з Мамаєм  у пошуках смертохристів.

А я не вивчатиму смугастих равликів на тінях

забутих предків і не чутиму прокляття пророка.