Опубликовано: 2012.01.27
Поэтический раздел: Поэзия для (про) детей

Александр Афонин

***

Одягну я рукавички,
Вони гарні, невеличкі,
Візеруночок на них,
І піду качати сніг.
Вмію я його качати
Так, як і усі малята.
Я сніжок ліплю маленький
І кочу його тихенько.
Сніг на нього налипає,
На очах сніжок зростає.
За хвилинку усього
Він стає о-го-го-го!
Зупинятися пора.
Був сніжок, тепер - гора!
Але це лише початок,
Бо я зараз від санчаток
До похилої тополі
Ще сніжок кочу поволі.
Росте куля знов нова -
Буде баба снігова!
Ось три кулі я скачала.
Чи для баби їх не мало?
Ні, достатньо буде три!
Підніму дві догори
Й на найбільшу їх поставлю,
Сніг лопаткою підправлю.
"Раз! Два! Три!" - скажу слова, -
"Вийшла баба снігова!"
Будуть очі - дві вуглинки,
Ніс з солодкої морквинки,
Шапку їй з відра зроблю
І стару мітлу встромлю.
Гарну бабу я зліпила!
Й рукавички намочила...
Але як ліпить без них,
Як такий холодний сніг?

2012
© Александр Афонин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/31996/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG