Заголублю, запещу, замучу.
Мрію й знаю: уже не втечеш.
Ми хотіли спинить неминучу,
Нездоланну ту силу, що меж

Визнавати ніяких не хоче,
В безбережжя розширює мить.
Задивилися очі ув очі.
Серце серцю: я хочу любить!

Стільки ніжності – в грудях прибоєм!
В згоді душі і спраглі тіла.
Ми давно одне ціле обоє.
Ти від себе втекти не змогла.

…Заголублю, запещу, замучу.
Нам у мріях було іще так.
…І пливем у любов неминучу –
Справедливості й ніжності акт.


6 лютого 2012 р.