Яка темна ця ніч? Безпросвітня, гнітюча, як горе.
Куди ділись всі зорі? Чому торжествує так мла?
Тільки запах від свіч несуть води у Чорнеє море,
в попелищі надій залишилася чорна зола.

Чом ступились зірки і десь світять чужинському краю?
На полицях чужі і крикливі на вигляд книжки,
а старі рушники у коморі пилюку ковтають.
Але ніч! Наче  Пекла чи Всесвіту чорні дірки.

Коли темная ніч - кажуть - буде яскравим світанок,
щоб усе неживе розбудити із вічного сну.
Чую запахом січ і дозбирую роси у збанок,
вже зірниця пливе, аби змити тривогу і сум.