(Із циклу «Вона каже»)

Необережні спогади розбивають
Кришталь сліпої реальності
Ілюзіями колишніх можливостей…

Хвилі твоєї любові
Неначе крила метелика
Піднімають мене до полум’я.

Пунктиром своєї присутності
Провокуєш стенокардію
Настрою.

Мереживом поцілунків
Ховаєш мене від натовпу,
Що грає на картах заздрощів.

Зникаю в твоїх обіймах,
Ковтаю пігулку сонця
І тішуся: я з тобою.

20, 24.06.12