Стояли на морозі жіночки У пальтіпасах, шубах із цигейки. Лилися-крижаніли балачки… Давили спогади, сльозини, шлейки…* Чорнява Неля гріла в рукавах Із Риги «павутинки»… Громна Текля Плекала сміх сливовий на губах. Помади купували «єлі-єлі»… А я ішла по зошит в «райсоюз». Вдивлялася у лиця різних націй… Десь небеса в клітинку бачив Стус, Вимріюючи волю, цвіт акацій… Десь між крижин конали моряки, Чекаючи, мов дива, криголама… А десь пасіонарній з-під руки Палив орлиним взором орифламу… Рудів сніжку лютневий майонез, Пахтів хлібами магазин-шпаківня. Людва уміла жити без… без… без… І у шеренги шикуватись рівно… Із-під прилавка – плед, івасик, жир… На милицях – нестатки і халепи… Та не навчили по кутках тужить Ляльки щербаті буднього вертепу. Ще не писала віршів, ще жила В дитинства крижаному вертограді. З фланелі сукня. Сонечко. Імла… За галушки і сіль – подяки владі… Стояли на морозі жіночки. Цибуляні гірлянди – як прикраси… Ішла я, поправляючи «очки», Зі слоїком – для чаду лапми – гасу… * жінки продавали цибулю, сплетену в коси, їх вішали собі на груди...
|