Як лоза винограду
вирвана із землі,
я несуся смарагдом
по життя течії.
Кольорами індиго
мій зазначено шлях,
ані вправо, ні вліво
не пуска течія.

Річко життя - Гольфстрім!
Дай ще хоча би мить
теплу одну прожить
у океані цім.
Доле моя - Гольфстрім!
Не обминай мій дім,
радістю обігрій
зграйку рожевих мрій.

Свальбарда гострі скелі
вперлися в небокрай,
Лонг"їр в барвах містерій -
тут ворота у рай.
Непотрібний саргасум
обертається в лід.
Під вітрилами часу
щогли у течії.
 
Спідставити з музикою можна на сторінці http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364403