я стуляю три пучки до купи і врівноважую у собі світи угорі – піді мною праворуч - ліворуч… так робили предки мої а тепер їхній космос в мені той первісний від Перуна пучка до пучки хрещусь і я… Усевишній Усезнаючий у доброті Своїй дозволь собі стати Усекараючим… заплутались ми і навіть наймудріші втрачають надію і силу і здатність бачити вихід і кволе насіння не дає могутнього сходу не отримує Духу Твого зникає у поросі Милостивий не від лихого серця прошу але з розпуки ходимо краєм безодні і не бачимо її може страхом прозріють очі Великим Страхом… коли постанеш перед нами у гніві Твоєму… Усевишній Усезнаючий у доброті Своїй дозволь собі стати Усекараючим Милостивий…
|