Січень малює свічі
Під стріхами,
Вістрям униз.
Під небом іду до тебе –
Тремтить під ногами
Карниз.

Спина до стіни прилипла,
Хилитається
Хмарочос.
Вертати назад не смію –
Вперед!
Та скував мороз
І рухи мої, й надію
На те, що дійду.

Ще крок…

Ще крок і ковтаю простір,
Зіштовхую вниз біду.
Важливо уверх дивитись –
Дивлюся.
Таки дійду…

Вже близько…

Ще трохи…

Міцно
Тримає мене карниз.

…Для тебе це лиш розвага,
Черговий жіночий
Каприз.

18.01.13