А хто там iдзе?

А хто там iдзе, а хто там iдзе
Ў агромнiстай такой грамадзе?
--Беларусы

А што яны нясуць на худых плячах,
На руках у крывi, на нагах у лапцях?
--Сваю крыўду.

А куды ж нясуць гэту крыўду ўсю,
А куды ж нясуць напаказ сваю?
--На свет цэлы.

А хто гэта iх, не адзiн мiльён,
Крыўду несць наўчыу, разбудзiў iх сон?
--Бяда, гора.

А чаго ж, чаго захацелась iм,
Пагарджаным век, iм, сляпым, глухiм?
--Людзьмi звацца.


А хто там іде?

А хто там іде, а хто там іде
Аж так, що земля гуде?
- Білоруси.

Що несуть вони на своїх плечах?
Що несуть вони у худих руках?
- Свою кривду.

А куди ж вони кривду ту несуть,
А куди ж веде їх далека путь?
- У світ білий.

А хто ж це їх, не один мільйон,
Та й у світ повів, знищив їхній сон?
- Біда, горе.

А чого, чого захотілось їм,
Тим напівмерцям, жебракам німим?
- Людьми зватись.