***
Читачу, друже, збитий з пантелику,
Прошу, не лайсь, не накидайся з криком,
Бо я твій щирий, віртуальний друг,
І наша дружба геть прошита ликом.

***
Усі, кому не ліньки – на Парнас,
І кожен хоче обігнати Час.
Чого мовчиш? Не сумнівайсь, я – геній!
А Муза стала в профіль, не в анфас.

***
Чорнобиль погляда на Фукусіму,
І хоч давно відснилась Хіросіма,
І Нагасакі руки простягав, –
Христос гряде з печальними очима...