Підмерзає наніч, підмерзає…
Вітер вимів залишки осінні,
І тепер гілля дерев гойдає
Та ганяє від гілляччя тіні.
Зранечку вологе ще повітря
В надвечір’ї тихо задзвеніло…
І під ліхтарями в колах світла
Памороззю землю забібіло.
А це значить, осінь закінчилась
І стоїть тихенько за порогом…
Що була, ми дякуєм за милість.
Тож нехай іде собі вже з Богом.